Стосунки на роботі: як бути?

Мені 26 років. Працюю на пристойній роботі. Не одружена. Тиждень назад в нашу установу прийшов на стажування новий начальник відділу. (Відділ знаходиться на сусідньому поверсі). (До речі, також не одружений). Наступного дня після його приходу колеги із його відділу запросили мене на вечірку. Там був також Олександр, тобто новий начальник. Він одразу "впав мені в око". З його ініціативи ми прогулялись на вулиці, говорили про життя, він подарував мені квіти. Розмова получилась доволі мила. Він запрошував мене на вихідні до себе додому (він з іншого міста). Все було б добре, якби я того вечора у нього не заночувала. Хоча, чесно кажучи, ми лиш спали поряд на одному дивані. Зустрівши його на роботі, мені чомусь стало стидно, що я в перший вечір знайомства залишилась у нього і задавала йому питання на особисту тему. Я не була впевнена, що він нічого не розказав колегам із відділу. Побачивши його, привіталась, зробила серйоне лице і більше нічого. Він також не підійшов. Я ховала свій погляд, він поглядав крадькома на мене. Зараз мені погано без нього, але не знаю як з ним поговорити. А раптом на роботі будуть складати плітки? Сама більша проблема в тому, що він стажуєтья у нас лиш тиждень і завтра останній день, можливо, ще залишиться на ніч  в нашому місті. Що мені робити? Як з ним поговорити? Мобільного його я не маю. Що я не так зробила?